Як досягти успіху в команді?

Здавалось би – знаєш предмет, вмієш працювати, прагнеш успіху, віриш у себе – пряма дорога в фахову команду. Але ні – одні можуть працювати в команді, сприяти її розвитку, додавати снаги собі та іншим; другі – попри здібності, уміння та мотивацію – навпаки виснажуються, не додають ні до виробничої ефективності, ні до психологічного клімату, не відчувають задоволення від праці й заважають іншим. В чому ж справа? Хто може досягти успіху у команді, а кому протипоказана спільна праця? Де шукати командних гравців?

 

Робота у просторі стосунків. Робота в команді – це робота у просторі стосунків, необхідність працювати пліч-о-пліч, взаємодіяти, спілкуватися, координувати рішення та дії, ділити невдачі та успіхи, бува засиджуватись до опівночі над важливим проектом чи турбувати одне одного на дозвіллі. Саме тому аналіз успішності людини в команді без врахування тих рис та особливостей, що зв’язані зі сприйняттям та розумінням інших, вмінням будувати стосунки, взаємодіяти, за потреби допомагати та підтримувати, а також конструктивно реагувати на конфлікти - неможливий.

Це та багато іншого вирізняє тих, кого називають "колективістами", від тих, кого кличуть "одинаками". Перші не уявляють праці на одинці, страждають без спілкування, можливостей обговорити, порадитись, похвалитися чи пожалітися на процес і результат своєї діяльності; другі ж – воліють не бачити людей, які тільки заважають зосередженню на справі, вносять безлад та метушню. 

Психологічні дослідження доводять, що у випадку командної роботи обов’язковим є аналіз тих характеристик, що звуться "стосунковими", таких без яких не можна зрозуміти ні значимості діяльності для людини, ні її мотиваційної сили. Адже і те, і інше істотно різнитиметься у "колективістів" і "одинаків".

Емоційна компетентність. Популярними є ідеї щодо того, що успішними в команді будуть люди перш за все компетентні у спілкуванні та взаєминах. Цей вид компетентності – особливий, адже окрім знань та умінь, йдеться про певні риси особистості, наприклад чуйність. Виходить, командним гравцем треба народитися?

Так, наприклад, неодноразово доводився зв’язок між успішністю людини в команді (ефективним лідерством, здатністю підвищувати продуктивність праці оточуючих) та емоційним інтелектом. Емоційним інтелектуалом вважається той, хто по-перше усвідомлює свої емоції, через що має точну самооцінку та впевненість у собі. По-друге – здатен регулювати власний емоційний стан, контролювати емоційні збурення, реагувати адекватно в різних ситуаціях. По-третє йдеться про вміння мотивувати себе, дивитися в майбутнє, емоційно відчувати його, переживаючи здобутки. По-четверте – здатність емпатувати – відчувати інших людей, їх стан, потреби, прагнення. І на останок – ця людина має володіти соціальними навичками, тими які ще називають м’якими: толерантністю, спілкованістю, тактовністю тощо.

"Нічого особистого". Ще однією ознакою, що вказує на майбутню успішність людини у команді  – є, так зване, організаційне громадянство. Бути справжнім громадянином компанії в який працюєш, означає вести себе не лише відповідально та чесно а й бути справедливим, приязним, миротворчим, підтримувати колег, словом орієнтуватись на стосунки та діяти високоморально.

За результатами досліджень така поведінка – підсилює ефективність діяльності, адже низький рівень конфліктності, взаємопідтримка, приємні співбесідники – все це створює відповідну атмосферу, бажання бути поруч, прагнути спільної мети. З іншого боку, її надмірні прояви – навпаки знижують ефективність спільної праці, адже люди, центровані на налагодженні та підтримці стосунків – менше часу витрачають на виконання безпосередніх обов’язків, чим знижують власну продуктивність та відволікають від справ інших.

Також йдеться про зависоку "особисту ціну", адже гарні взаємини ховають у собі ризики "рольового перенавантаження", коли к стають одне одному і "братом і сватом", через що не можуть бути достатньо критичними в оцінці результатів праці одне одного, виникають проблеми з розподілом відповідальності. До того ж це може спровокувати сімейні конфлікти, адже завелика значимість роботи і відповідно значний час поза домом сприймається родиною як "нелюбов" та "неувага".

Командним гравцем треба вирости! Отже, причини успішності у спільній праці або, навпаки, нездатності працювати в команді, варто шукати саме в "стосункових" характеристиках, в тому як людина будує взаємини з іншими, як ставиться до їх проблем та радостей, наскільки розуміє та відчуває. Однак не варто забувати, що все це – є радше наслідками того, що відбувається в нашому внутрішньому світі. А внутрішній світ росте разом з людиною. У вже дорослих людях добре відчутні відголоси того як ставились до людей та праці в родині, як переживались професійні успіхи та невдачі, як долались перешкоди, які книжки читались…

Тож вивчати голий емоційний інтелект чи організаційне громадянство – не варто. Разом з цим слід придивитись до людини ще й без тестів, спробувати зрозуміти чим вона дихає, бо ж "закоханість у колег і роботу" може бути не ознакою майбутнього успіху, а спробою втечі від особистих невдач.

        Конкуренція

- Ми маємо перемогти! Це справа честі, гордості, імені, іміджу і статусу нашої кампанії! Ми не можемо не перемогти! Цей тендер – це виклик, війна, поразка в якій рівна смерті! Всі сили, всі ресурси – в роботу. Знімаємо людей з інших проектів! Відпочиватимемо, коли переможемо! Зараз – в день, в ночі, в офісі і вдома – всі думки мають бути зайняті презентацією! Федюк, в тебе ж там хтось є… Дружина працює?! Щоб завтра ж всі їхні ідеї мені на стіл!

Як презентуватимуть, які матеріали, де планують виробництво, на що ставлять! Все!... Ну то й що, що бухгалтер! Тим більше, що бухгалтер! Розрахунки за проектом теж на стіл!... І якщо хоч слово, хоч натяк, хоч якийсь витік інформації – ти мене розумієш?!... Ми одна команда! Є ми – є вони! Ми маємо перемогти! Ми завжди перемагаємо, будь-якою ціною!

Романюк, береш кого треба і щоб максимум до ранку понеділка – перший варіант… Звичайно підключай, заплатимо, коли переможемо, тим і мотивуй! І думаємо, думаємо, думаємо всі! Я в себе до шостої, потім на вечерю з замовником – спробую вловити невловиме, зрозуміти, чого хоче, на що клюне! Працюймо!

- Ну що, хлопці-дівчата, – маємо три дні з понеділка. Тож на вихідних гарненько відпочиваємо, набираємось сил та ідей і – свіженькі в офіс. Лєночка – на тобі гарна кава, смачні тістечка і творчий затишок. Гєна, Романе – ви шукаєте інформацію, як це в світі робиться, максимум варіантів, з плюсами, мінусами, сумнівами, критикою.

Іване – на тобі варіанти презентації, подумай що краще, що в нас спрацьовувало, що в людей, і ще – візьми когось з новеньких, нехай долучаються, конкурентів проаналізують, щоб уявлення мати, чого чекати. Але сам не застрягай, бо ж інших вивчати – ідеями заражатись, а нам свої треба, власні, оригінальні. Ну що позмагаємось?

- Цього не можна проґавити – унікальний шанс! Тож пропоную виграти! Отже, ресурси: часу – мінімум, людей – мінімум, грошей – мінімум, результат – оптимум! Тендер в четвер, значить, в середу вибираємо остаточний варіант. Щоб було з чого – Ігор, Іван, Оля і ти Толік – саменькі набираєте собі команди, саменькі їх інструктуєте і саменькі мені в середу все презентуєте.

Хто не впорався – я не винен – на квартальну премію можете губу закатувати. І ще – конкурентів не чіпаємо, щоб не воняло. Всі вільні.

Тендер на освоєння інвестиційних коштів зі зведення сміттєпереробного комбінату не відбувся. Як повідомляють представники інвестора: "Завелика кількість заявок свідчать про низький фаховий рівень та недостатню відповідальність команд заявників. Адже обмеження строків на підготовку презентацій було заздалегідь задумано з метою відсіювання претендентів".

 Вікторія Горбунова,

Авторська колонка на "Українській правді"

 

Додаткова інформація