Музика-cт-3

Музика І.О. Особливості репрезентації концепту «вина» у свідомості українських та американських студентів // Здобутки, проблеми та перспективи педагогічної науки та практики в умовах інноваційної перебудови української національної освіти. Матеріали ІІ Всеукраїнської студентської наукової конференції. 16-17 квітня 2009 р.: в ІІ ч. / Ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та інші. – Умань: РВЦ «Софія», 2009. – Ч.І. – С.146-148.

 

Ірина Музика

Житомирський державний університет імені Івана Франка

ОСОБЛИВОСТІ  РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ КОНЦЕПТУ «ВИНА»

У СВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ТА АМЕРИКАНСЬКИХ СТУДЕНТІВ

Почуття вини є одним із найглибших моральних почуттів. Переживання вини може одночасно слугувати як характеристикою, що об’єднує людей на найглибших засадах їх спільності, так і характеристикою, яка позначає певні культурні і особистісні відмінності між людьми.

Нами була зроблена спроба комплексного вивчення концепту «вина» із застосуванням кроскультурного психосемантичного аналізу. Виявивши, що почуття вини, незалежно від культурних особливостей, тим чи іншим чином пов’язане з певними ситуаціями або ж рольовими позиціями, в основу

147

теоретичної моделі ми поклали такі ситуаційно-рольові чинники як внутрішній діалог, міжособистісна взаємодія з однолітками, батьками та викладачами, а також взаємодія з суспільними інституціями, та відповідні їм рольові позиції – суб’єкт навчальної діяльності і спілкування, друг (подруга), син (донька), студент (студентка) та громадянин (громадянка). Було розроблено авторську методику «Ситуаційно-рольовий опитувальник інтенсивності переживання почуття вини у студентському середовищі» та використано стандартні процедури кореляційного і факторного аналізу із застосуванням Varimax-ротації. У дослідженні взяли участь студенти ІІІ-V курсів ЖДУ ім. Івана Франка (Україна) та  студенти інституту Мілвоукі (MilwaukeeInstituteofArtandDesign) (США).

Кроскультурний аналіз ситуаційно-рольових та гендерних особливостей переживання вини українськими та американськими студентами показав, що почуття вини значною мірою залежить як від культурного середовища, так і від статі досліджуваних. Зокрема, було виявлено, що в цілому інтенсивність переживання вини є вищою у осіб жіночої статі, хоча ці показники теж великою мірою залежать від параметрів культури. У середовищі українських студентів різниця в інтенсивності переживання почуття вини між представниками чоловічої та жіночої статі не була дуже великою, особливо у порівнянні зі студентами США, де ця різниця окреслена дуже чітко. Це дає підставу для висновку, що в середовищі американських студентів саме гендерні, а не ситуаційно-рольові відмінності більшою мірою детермінують інтенсивність переживання почуття вини, у той час як для українських студентів визначальними при оцінках інтенсивності вини є ситуації та рольові позиції.

У результаті аналізу кроскультурних відмінностей переживання почуття вини було встановлено, що у свідомості американських студентів це почуття є більш визначеним та диференційованим, про що свідчить велика кількість і широкий спектр асоціацій, які стосуються всіх сфер взаємодії. Переживання почуття вини українськими студентами також визначається ситуаційно-рольовими чинниками, але в їх свідомості воно перш за все існує у вигляді вини перед собою у ситуаціях навчальної діяльності та особистісного спілкування, хоча, як показують дослідження, українські студенти переживають почуття вини не лише перед собою, але й перед іншими особами, але це переживання у своїй свідомості вони не пов’язують з терміном «вина». Можна припустити, що в україномовній семантиці існує інтегральне поняття, яке включає різні аспекти переживань, які в англомовній семантиці описуються поняттям «вина». Це поняття «совість».

Здійснивши порівняльний аналіз факторів, що впливають на інтенсивність переживання вини, та кореляційних груп, які виділяються на семантичних просторах репрезентації концепту «вина» у свідомості

148

українських та американських студентів, ми дійшли висновку, що в середовищі українських студентів інтенсивність переживання вини більшою мірою визначається ситуаційними чинниками, тоді як в середовищі американських студентів – рольовими позиціями.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з розширенням вибірки, використанням в якості стимульного матеріалу фразеологізмів та із застосуванням методів наративного і лінгвістичного аналізу.

Додаткова інформація